7 червня виповнюється 97 років від дня народження Анатолія Базилевича – видатного українського художника, який народився у Жмеринці в родині інженера. У доробку художника – ілюстрації до творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Марка Вовчка, Ярослава Гашека та інших.
У Жмеринці одну з вулиць перейменували іменем видатного земляка, а управління культури і туризму Жмеринської міської ради оголосило конкурс малюнків.
Деталі – у нашій публікації.
Ілюстрація до «Енеїди»
У Жмеринці в 2018 році вулицю Чичерина перейменували на вулицю Анатолія Базилевича, а проїзд Чичерина – на проїзд Анатолія Базилевича.
Анатолій Базилевич – видатний художник зі Жмеринки
Анатолій Базилевич – видатний художник зі Жмеринки
Ми пам’ятатимемо крізь віки видатного земляка, з іменем якого пов’язаний розквіт української книжкової графіки другої половини XX століття.
Ілюстрація Анатолія Базилевича до твору Миколи Гоголя "Сорочинський ярмарок"
Кожна ілюстрація Анатолія Базилевича точна, невимушена і легка. Над ілюстраціями до славнозвісної «Енеїди» Івана Котляревського митець працював 10 років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. В образах українських козаків художник передає силу духу, нескореність та відвагу.
Визначальна риса самобутньої мистецької особистості Базилевича – природне почуття гумору. Часто гумор у його творах переплітається із сатирою, іронією та шаржем.
Ілюстрація Анатолія Базилевича до твору "Кайдашева сім'я"
Гнучкий малюнок був збагачений невеликою кількістю кольорів і такими міцними характеристиками персонажів, що окремі ілюстрації виглядають як станкові картини. Проникнення у сутність літературного тексту було таким всебічним, що ілюстрації його роботи важко відірвати від сюжету і книги. Вони стали явищем української друкованої графіки.
Анатолій Базилевич брав участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря». Він ілюстрував книжки для дітей, розкриваючи перед ними чарівний світ казок Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Івана Франка, «Співомовок» Степана Руданського, українських народних казок і казок народів світу. Кожна ілюстрація Анатолія Базилевича точна, невимушена і легка.
Природне почуття гумору – визначальна риса самобутньої мистецької особистості Анатолія Базилевича.
«Малюнки А. Базилевича викликали і викликають досі у мене глибоке захоплення. Мабуть, ніхто з українських митців не проникнув так досконало в ідею української «Енеїди», як це зробив А. Базилевич. Тут зображено філософсько-іронічне ставлення української нації до, здавалось би, невідворотних, пригноблюючих подій свого буття, тут неповторна індивідуальність і безсмертність нашого народу схоплені у веселих, життєрадісних образах.», – писав Дмитро Павличко.
Народився Анатолій Базилевич 7 червня 1926 року в місті Жмеринка у родині інженера. Переїхавши в 1933 році з батьками до Маріуполя, Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. Хлопець почав малювати з дитинства, як і більшість дітей. Але щось привертало увагу до його дитячих малюнків. Батько зберіг частку дитячих малюнків сина.
Під час захоплення Маріуполя вояками фашистської Німеччини родину Базилевичів примусово вивезли на роботу до Німеччини. Батько помер від поранень під час бомбардування. Мати змогла повернутись до міста Маріуполь з сином.
Жив в Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова, 10а, квартира 9. У 1947 році вступив до Харківського художнього інституту. Його вчителями були такі українські художники як Г. А. Бондаренко, Й. А. Дайц, А. Й. Страхов. Дипломною роботою були ілюстрації до «Буковинської повісті» І. Муратова. Перша книжка, оформлена А. Базилевичем, вийшла у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Це були «Байки» Г. Брежньова. Наступного року з'явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь».
З 1953 року, закінчивши інститут, переїхав до Києва, співпрацював із видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Радянський письменник», «Радянська школа» (усі — Київ), «Прапор» (Харків), з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».
Від 1956 року брав участь у всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися в Києві 1961 та 1996 року. В 1956 році А. Д. Базилевича прийняли до Спілки художників.
У віці 28 років познайомився із Іриною Федькіною. Ірина, закінчивши філологічний факультет Київського університету, стала його дружиною. В родині було двійко дітей — донька Ірина (загинула в автокатастрофі у віці 35 років) та син Олексій (нар. 1956, графік, викладач в Київській академії ім. Бойчука).
Помер 30 червня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
За ілюстрації до «Енеїди» видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». У 1993 році удостоєний звання «Народний художник України».
У Жмеринці оголосили конкурс малюнків на знак вшанування пам'яті легендарного земляка Анатолія Базилевича
З 1 червня у Жмеринці триває конкурс «Я малюю казку», присвячений відомому земляку, художнику-графіку Анатолію Дмитровичу Базилевичу. Управління культури і туризму Жмеринської міської ради та Публічна бібліотека запрошують до участі дітей та молодь від 5 до 25 років.
Можливо, саме ваші ілюстрації до казок – переможців конкурсу «Казка для Пана Клякси» за 2021-2022 роки стануть найкращими і збагатять зміст авторських текстів та нададуть яскравості майбутній збірці жмеринських казок.
Малюнки приймають до 30 вересня.
