Харукі Муракамі – про особисте
Білецька Наталія
02.03.2015
Старий Лев уже писав про те, що відомий японський письменник Харукі Муракамі відповідатиме усім охочим на будь-які запитання в режимі он-лайн. Минув місяць, відколи стартував ресурс Murakami-san no Tokoro, і автор вже встиг отримати кілька тисяч запитань із різних куточків світу. Пропонуємо деякі з найцікавіших питань та найособистіших відповідей.
***
Дарій, студент: Шановний пане Муракамі, я є великим шанувальником вашої творчості вже досить довгий час. Майже у кожному з ваших персонажів знаходжу риси, які маю сам. Мені здається, що всі ці герої часто схожі один на одного. Чи вкладали ви в них свої риси характеру, якісь особливості побуту чи світосприйняття?
Муракамі: Дякую, що сприймаєте мої книги так глибоко. Мої герої живуть всередині мене, але вони - це не я. Вони є теорією мене, так би мовити. Іншими словами, вони – такі, яким міг би бути я. У той же час, вони можуть бути такими, якими ви могли б бути. У певному сенсі, ми живемо у взаємопов’язаному теоретичному світі. Хіба це не приємно?
***
Ной Оруелл, студент: Привіт, Муракамі-сан. У вас колись були свідомі сновидіння? У мене - ні, але ідея мене цікавить. Що ви робите у своїх снах? Літаєте? Стаєте невидимкою? Чи, може, котом? Цікаво...
Муракамі: Привіт, Ной. Чесно кажучи, мені рідко сняться сни. І вони, на жаль, не такі щасливі. У них я, наприклад, стою на сцені з якимось музичним інструментом, як контрабас або саксофон. Але я не вмію грати на них. Переді мною повний зал людей. Вони чекають, щоб я почав грати. І що ж мені робити? Ось такі в мене сни. Хіба це не страшно?
Дякую за читання моїх книг. Я сподіваюся, що мої розповіді значно кращі, ніж мої сни.
***
Мортен, 22 роки, репер: Я - німецький репер і працюю над своїм першим сольним альбомом. Однак чим більше часу минає, тим важче і важче стає писати тексти пісень з тією ж енергією і концентрацією, яка була раніше. На Вашу думку, як можна завжди залишатися креативним і пристрасним? Я намагаюся вести здоровий образ життя і займатися спортом щодня, щоб тримати себе зосередженим.
Муракамі: Привіт. Отже, ви - німецький репер. Реп німецькою... Цікаво. Я думаю, що найкращим рішенням для вас буде знайти хорошого партнера. Як Леннон і Маккартні. Вам потрібна людина, яка зможе співпрацювати з вами, допомагати, правильно критикувати. Жодна людина не є окремим островом, особливо, коли ви щось створюєте. Вам, імовірно, потрібна стимуляція з боку інших людей. Це те, що я відчув, читаючи ваш лист.
***
20 років, студентка: Шановний пане Муракамі, чи є у вас таке місце, куди вам завжди хочеться повертатися на деякий час?
Муракамі: Просте питання. У ліжко, поруч з тими, кого люблю. Куди ж іще?
***
Йоршива Ріггс, 21 років, студент: Більшість ваших романів дуже казкові і стосуються підсвідомих думок і бажань. Тим не менш, мій улюблений роман – «Норвезький ліс», який у цьому сенсі разюче контрастує з більшістю інших ваших творів. Цікавить, чи плануєте ви ще коли-небудь писати в стилі реалізму?
Муракамі: Спасибі, що читаєте мої книги. Коли я пишу роман, я не переймаюсь тим, реалістичний він чи казковий. Стиль твору визначають ідеї, а не я. Для мене вони є реальними у будь-якому випадку. Зрештою, що таке реальність? Чи мрія? Ніхто не знає різниці.
***
Фан Муракамі, 23 роки: Пане Муракамі, якщо б ви могли перетворюватися на тих персонажів, яких ви створили, ким би ви були?
Муракамі: Мммммммммм, напевно, вівчаром. Це було б весело, жити в у вигляді когось або чогось іншого.
***
Ахмад, 15 років, студент: Ви – мій улюблений письменник, я із задоволенням перечитую ваші книги знову і знову. Зараз намагаюсь написати оповідання про своє життя. Моє питання таке: як писати великі за обсягом твори, не втрачаючи при цьому натхнення?
Муракамі: Спасибі за читання моїх книг. Тобі 15 і ти пишеш оповідання про себе? Нічого собі! Моя пропозиція полягає в тому, що ти повинен сидіти за столом протягом години кожного дня (бажано в один і той самий час). Ти або пишеш свою історію, або не робиш взагалі нічого. Не дивишся фільм, не читаєш книгу та не відсилаєш СМС-ки. Ти просто сидиш за столом, пишеш або ні. Безперервність є ключем до натхнення. І це саме те, що і я роблю щодня.
***
Артсиларсі, 20 років, студентка: Привіт, пане Муракамі! Я велика шанувальниця вашої творчості. У майбутньому теж хочу стати письменницею. Скажіть, звідки ви черпаєте натхнення та ідеї для своїх книг?
Муракамі: Чесно кажучи, я не вірю у натхнення. Натхнення – це просто накопичені спогади. Довіртесь своїй пам’яті.
***
Сюзан Шен, 27 років: Шановний Харукі-сан, чи замислювалися ви коли-небудь про влив ваших книг на читачів-іноземців, чи думали про задоволення їхніх потреб?
Муракамі: Чесно кажучи, я не думаю ні про вітчизняних, ні про іноземних читачів, коли пишу. Я поняття не маю, які люди читають мої книги. Історія приходить до мене, і я «хапаю» її і записую. Ось і все. Це просто, як ловити екзотичних птахів або метеликів у лісі. У мене немає часу, щоб думати про читачів. Я дуже зайнятий тим, щоб зловити історію.
***
Надя Ласлов: Шановний пане Муракамі! З якими літературними персонажами ви б хотіли повечеряти та поспілкуватися?
Муракамі: Персонаж, з яким би я хотів повечеряти, це, звісно, Джей Гетсбі з «Великого Гетсбі». Ми сядемо у моєму великому будинку і питимемо шампанське. Це має бути весело! Тим не менш, я боюся, розмова з ним може мене трохи втомити. Спілкування з Урієм Хіппом з «Девіда Копперфільда» має бути більш захоплюючим. Важке рішення.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно